У Івано-Франківську продемонстували, як виглядав піхотинець 58 полку
У середу, 21 жовтня 2015р., в Івано-Франківську науковець та військовий реконструктор Андрій Чемеринський продемонстрував уніформу австро-угорського солдата часів Першої світової війни. Це сталося в рамках презентації унікального фоліанту «Велика війна у маленькому місті», в якому описане життя Станиславова під час цієї найбільшої в історії людства війни.
«Це мундир піхотинця 58 піхотного полку імені ерцгерцога Людвіга Сальватора, який дислокувався в Станиславові, — розповідає Чемеринський. — Таким був мундир у 1915 році».
Військовий реконструктор розповів «Репортеру» про кожну деталь своєї уніформи.
Комірець на кітелі типу «стійка». Чорне забарвлення петлиць на комірці — знак розрізнення 58 полку. Крім того на шинелі ґудзики були білого кольору.
Ремінь — зразка 1898 року.
Багнет Манліхера. Коли солдати їхали додому у відпустку, то залишали все озброєння в казармі, але багнет залишали при собі.
Кепі було універсальним, адже могло опускатися на вуха для захисту в умовах зими чи гірської місцевості.
З правого боку на кітелі носили кваліфікаційні відзнаки. Їх в Австро-Угорській імперії було 12. На кітелі Андрія Чемеринського — відзнака «Відмінник спостерігач».
Ліворуч на кітелі носили ордени та медалі. Піхотинці носили і ювілейні медалі, і срібні нагороди за хоробрість. Андрій Чемеринський одягнув Хрест імператора Карла, який запровадили в кінці 1916 року, коли він тільки вступив на престол. Ним нагороджували всіх піхотинців, які були на фронті 4 місяці без виходу в тил. Друга відзнака — ювілейний Хрест Франца Йосифа Першого. Ним нагороджували всіх піхотинців, які були у війську в час, коли відзначали 50-річчя перебування імператора на престолі.
Цікава деталь на правому пагоні має назву аксельрот. Вона фіксувала шнур від карабіна, аби зброя не з’їжджала з плеча.
